Клітка – найдрібніша структура всього рослинного і тваринного світу – найзагадковіше явище природи. Навіть на своєму власному рівні клітка надзвичайно складно влаштована і містить безліч структур, які виконують певні функції. В організмі сукупність певних клітин утворює тканини, тканини – органи, а ті – системи органів. Будова тваринної і рослинної клітини в чому схоже, але в той же час і має принципові відмінності. Наприклад, схожий хімічний склад клітин, подібні принципи будови і життєдіяльності, але в рослинних клітинах немає центріолей (крім водоростей), а в якості живильної запасний бази служить крохмаль. Будова клітини тваринного базується на трьох основних складових – ядро, цитоплазма і клітинна оболонка. Разом з ядром цитоплазма утворює протоплазму. Клітинна оболонка – це біологічна мембрана (перегородка), яка відділяє клітину від зовнішнього середовища, служить оболонкою для клітинних органоїдів і ядра, утворює цитоплазматичні відсіки. Якщо помістити препарат під мікроскоп, то будова тваринної клітини легко можна побачити. Клітинна оболонка містить три шари. Зовнішній і внутрішній шари білкові, а проміжний – ліпідний. При цьому ліпідний шар ділиться ще на два шари – шар гідрофобних молекул і шар гідрофільних молекул, які розташовуються в певному порядку. На поверхні клітинної мембрани розташовується особлива структура – глікокаліксу, яка забезпечує виборчу здатність мембрани. Оболонка пропускає необхідні речовини і затримує ті, які приносять шкоду. Будова тваринної клітини націлене на забезпечення захисної функції вже на цьому рівні. Проникнення речовин через оболонку відбувається за безпосередньої участі цитоплазматичної мембрани. Поверхня цієї мембрани досить значна за рахунок вигинів, виростів, складок і ворсинок. Цитоплазматична мембрана пропускає як найдрібніші частинки, так і більш великі. Будова тваринної клітини характеризується наявністю цитоплазми, в більшості своїй складається з води. Цитоплазма – це вмістилище для органоїдів та включень. Крім цього цитоплазма містить і цитоскелет – білкові нитки, які беруть участь у процесі поділу клітини, відмежовують внутрішньоклітинний простір і підтримують клітинну форму, здатність скорочуватися. Важлива складова цитоплазми – гиалоплазма, яка визначає в’язкість і еластичність клітинної структури. В залежності від зовнішніх і внутрішніх факторів гіалоплазма може міняти свою в’язкість – ставати рідкої або гелеподібної. Вивчаючи будову тваринної клітини, не можна не звернути увагу на клітинний апарат – органели, які знаходяться в клітці. Всі органоїди мають власне специфічне будова, яке обумовлене виконуваними функціями. Ядро – центральна клітинна одиниця, яка містить спадкову інформацію і бере участь в обміні речовин в самій клітині. До клітинних органоидам відносяться ендоплазматична мережа, клітинний центр, мітохондрії, рибосоми, комплекс Гольджі, пластиди, лізосоми, вакуолі. Подібні органоїди є в будь-якій клітині, але, в залежності від функції, будова тваринної клітини може відрізнятися наявністю специфічних структур. Функції клітинних органоїдів: – мітохондрії окислюють органічні сполуки і акумулюють хімічну енергію; – ендоплазматична мережа завдяки наявності спеціальних ферментів синтезує жири і вуглеводи, її канали сприяють транспорту речовин усередині клітини– рибосоми синтезують білок; – комплекс Гольджі концентрує білок, ущільнює синтезовані жири, полісахариди, утворює лізосоми і готує речовини до виведення їх з клітки або безпосереднього використання всередині неї; – лізосоми розщеплюють вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти і жири, по суті, переварюючи надходять у клітку поживні речовини; – клітинний центр бере участь у процесі поділу клітини; – вакуолі, завдяки вмісту клітинного соку, підтримують тургор клітини (внутрішній тиск). Будова клітини живого надзвичайно складно – на клітинному рівні протікає безліч біохімічних процесів, які в соввокупності забезпечують життєдіяльність організму.
