Казка про хороброго зайця?

Він народився не раньою весною, як його друзі та рідні, а на початку літа. Його всі любили не тілька за те, що він був маленький та добрий а ще приставав на всяку забаву в яку його гукали, а за те, що він був сміливий, не боягуз, як його друзі, та товаришував він з усіма. Одного разу Пухнастик гуляв лісом та побачив дідуся який сидів і плакав. Та пдходить до нього й говорить: дідусю ви чого плачете?. А дід Макар у відповідь: як мені не плакати? Я хотів зварити собі компота, а в мене спина болить тому й не можу нагнутися до куща, Так я вам допоможу.- у відповідь Пухнастик. Тай допоміг дідусю. Йшовши далі він помітив їжачка який збирав суниці та плакав. Ти чому Колючий плачеш? Як мені не плакати? Я у лісі заблукав. Так я тобі допоможу вийти з лісу. Бо знаю кожне деревце адже це моя Батьківщина. І вивів їжачка з лісу. Потім зайчик вирішив піти додому. Та подорозі від необачності він впав у яму. Але він не злякався і почав гукати на допомогу. До нього прийшли Колючий та старий. Макар сказав: їжачку піди знайди велику палку бо маленькою Пухнастика не витянути яма дуже глибока. Знайшовши палку дідусь простяг її зайцю і він виліз. Ось такий наший швидкий, необачний, хоробрий заєць