Єзуїти (Товариство Ісуса) , католицький орден, заснований в 1540 р. Св. Ігнатієм Лойолою; головнамета: підтримка Папи у реалізації найважчих завдань Церкви; визначнаосвітня роль (найбільша в історії Церкви мережа середніх шкіл –колегіумів, і вищих – академій); особлива роль у справі реформи Церквипісля Тридентського собору та в місійній діяльності. Основні принципи побудови ордена: жорстка дисципліна, строгацентралізація, беззаперечна покора молодших по положенню старшим, абсолютний авторитет глави — довічно обирається генерала ("чорногопапи"), підпорядкованого безпосередньо папі римському. Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася «пристосувальної" (accomodativa), так як давала широку можливість в залежності відобставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги. Длябільшої успішності їх діяльності орден дозволяє багатьом єзуїтам вестисвітський спосіб життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність доордена. Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьохрелігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденськимначальством тощо) сприяли створенню надзвичайно гнучкою і міцноїорганізації, в короткий час розповсюдила свою діяльність на численнікраїни. Слово "єзуїт» придбало переносне значення. У середні століття єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізма, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідномудля себе ключі, зокрема уявні застереження і т.п. через подібної моралів побутовій мові слово "єзуїт» стало синонімом хитрого, лукавоголюдини. Багато тези єзуїтської моралі були засуджені татом Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами полемізував Паскаль у своїх Листах до провінціала. Незважаючи на те, що сучасні єзуїти не сильно виділяються своєю філософією на тлі інших католицьких орденів, частина критиків [ хто? ] вважає, що єзуїти не до кінця відкинули прийняту в середні століттямораль, яка допускає дуже вільне трактування різних речей і поді
