Я нашла вот такой: Данте змалював безсмертя людської душі (духу), щоб виявити всі вади та чесноти особистості. А головне — письменника цікавило питання, чи зможе людська душа очиститися, піднестися над своїми гріхами й пороками до самого Бога, розпочавши «нове життя» — духовне, від якого залежить моральне спасіння людини і людства взагалі? Про задум твору Данте писав латинською у листі Кангранде делла Скала: «Врятувати людей від ганебного стану і привести їх до щастя». Письменник прагнув до /духовного спасіння людини й усього світу. Він проголошував високі ідеалиДобра, Любові, Милосердя, Розуму, які, на його думку, можуть змінити життя суспільства. Письменник стверджував, що людина ще на землі мусить усвідомити своє становище, намагатися поліпшити його, звертаючись до прихованих творчих сил своєї душі. Данте у поемі представляє не просто подорож героя у загробний світ (як це було, наприклад, в античних митців), а мандри його душі й зустрічі з іншими душами. Безгрішних людей не буває. «Люди ніколи не бувають ні безмежно хороші, ні безмежно погані» , — вважав Франсуа де Ларошфуко. Біблійні історії по-різному розповідають про очищення людської душі від гріхів. ІсусХристос, спокутуючи людські гріхи, на Голгофі свято вірив в очищення людської душі від бруду, зла. Людина мусить обирати тільки те, що допомагає самовдосконаленню. У притчі про блудного сина йдеться про любов і прощення, про добровільний вибір зла, про гіркоту гріха і радість каяття і прощення. У притчі під блудним сином слід розуміти грішника, який кається. На блудного сина схожа та людина, яка веде розбещений, свавільний (грішний) спосіб життя; своїми гріхами вона губить свою душу і всі дари (життя, здоров'я, силу, здібності). Коли ж грішник, опам'ятавшись, приносить щире покаяння зі смиренням і надією, то отримує божественне прощення всіх його гріхів, хоч якими б великими вони були.
