"Гамлет — вічний образ» сочинение

*уу, як це мені знайомо, уу*Людина завжди стоїть перед вибором. Іноді його зробити складно, іноді — легко. Але, скільки б людина не прожила, вона завжди подумає на тим, що було б, якби она зробила інший вибір. Гамлет хотів бути чесним та справедливим. Він навіть таким і був, проте, коли суспільство низьке й недалеке, воно буде намагатися знищити тебе до свого рівня. Дуже прикро, невимовно прикро, коли через твою боротьбу страждають інші. Адже Гамлет по-справжньому любив Офелію, так, як не могли любити її й «тисяча мужів», за його власним висловлюванням. І коли вже ти втратив все, що було тобі дороге, залишається питання про вибір. Знову той вибір — між злом і добром, між помстою і прощенням, можливо, навіть між пеклом й раєм. Хіба сьогодні таких питань немає? Звісно, вони можуть бути не такими глобальними, не такими великими й складними, але все ж… Вічністю називається те, що завжди буде жити й передаватися між людьми. Фактично, якщо щезне людство, щезне й вічність. Бо ніхто не буде більше її уявляти, ніхто не буде її поповнювати новими образами, новими історіями і звершеннями. І серед цих героїв, численних героїв людства, на вічність зречений і Гамлет, його історія. Історія про боротьбу, про вибір, про міцне й палке людське серце, яке все ж так легко розбити, про кохання, яке, можливо, є перепоною, а, можливо, вказівкою до чогось вищого. Тому Гамлет і вічний образ. Бо він блукає серед нас. Завжди.