Одразу зауважу, що переконаний – Президент – це не лише найвища посадова особа в країні, а насамперед високоосвічена людина–інтелектуал, яка сповідує моральні цінності і готова йти на компроміси, якщо це не суперечить інтересам нації та держави. Сьогодення вимагає від очільника країни активно проявляти свої менеджерські здібності, бути гідним керівником, який може адекватно реагувати на процеси, що відбуваються. Глава держави має бути командним лідером, готовим до прийняття важливих, можливо, непопулярних рішень. Гарант Конституції – це сильна особистість. Він не має розпочинати свій робочий день з перегляду інформації щодо власного рейтингу, чи рейтингу політичної сили, яку він представляє. Якщо глава держави ефективно виконує свої функції, а передвиборчі обіцянки з паперових декларацій перетворюються на реальність, то за таких умов Президенту не потрібно перейматися своїм власним майбутнім. Президент має уособлювати найкращі риси українського народу, але при цьому не бути шароварним патріотом. Він мусить проявляти свій патріотизм через власні дії. Я Глибоко переконаний, що керівник країни має бути прикладом для свого народу: активно дотримуватися здорового способу життя, займатися спортом, демонструючи тим самим молодому поколінню, що це набагато крутіше, ніж пити пиво з цигаркою в руках. Президент повинен акцентувати увагу громадськості на тому, що молодь — це справді майбутнє держави, заохочувати її до суспільно-громадської діяльності за допомогою різноманітних державних програм. Не займатися постійно пошуком історичної правди, а докладати усіх зусиль задля нашого успішного майбутнього. Гарант має бути послідовним у своїх діях, і ці дії повинні бути зрозумілими суспільству. Так, нагороджуючи високими державними відзнаками співгромадян, Президент повинен відзначати найкращих і найдостойніших, а не вшановувати одіозних фігур, і тим знецінювати високі нагороди в очах свого народу. Безумовно, Президент має пишатися своєю нацією. Він повинен цінувати підтримку людей, адже без неї неймовірно важко втілювати у життя різноманітні ініціативи. Суспільна підтримка надихає працювати ще з більшою віддачею, а коли діяльність схвалює народ, то це найвища оцінка, яка тільки може бути. Можливо, я виклав нереальний образ майбутнього українського Президента, але я глибоко переконаний, що пройде час, і ставлення суспільства до виборів докорінно зміниться. Голосуючи за того чи іншого кандидата, виборець не лише має покладати відповідальність на свого обранця, але й разом із ним її розділяти. Вибори – це не лише іспит для політиків, але й випробування для суспільства. Ставлячи позначку “+” навпроти прізвища кандидата, громадянин має виявляти повагу до самого себе. Відомий вітчизняний громадський діяч Михайло Грушевський писав: “Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба нарешті почати з поваги до самих себе”. Чи не так?
