Один з найважливіших способів залучення птахів — зимова підгодівля їх. Серед птахів, які відвідують годівниці, можна нарахувати більше десятка видів, проте в середній смузі країни серед всіх птахів переважну частину будуть складати великі синиці, якщо, звичайно, не вважати горобців і голубів, які в містах можуть з'являтися біля годівниць сотенними зграями. Підгодовувати синиць можна в містах, ці птахи тут взимку з'являються в пошуках їжі. Підживлення в містах зберігає якусь кількість синиць в природі і дає можливість під час годування провести за ними спостереження. Навесні птахи відлетять до околишні парки, ліси і будуть гніздитися далеко від місць підгодівлі. На наступний рік з настанням холоду і голоду вони знову з'являються біля вікна або на дереві, де в попередньому році висіла годівниця. Деякі синиці навіть наполегливо стукають у скло, немов вимагаючи підгодівлі. Це напевно ті птахи, які вже годувалися на віконній годівниці. У правильно поставленому лісовому господарстві теж потрібна зимова підгодівля птахів. Тут число годуються видів може бути дуже велика: це декілька видів (до п'яти) наших синиць, причому велика синиця тут вже не найчисленніший вид. У хвойному лісі частіше можуть бути гаічкі, московки, навіть чубаті синиці, в листяному — лазоревки. Неодмінно тут і повзики. Нерідко бувають великі строкаті і малі строкаті дятли. Зерноядние птиці на годівницях в лісі теж більш вірогідні. Серед них снігурі, чечітки, чижі, щиглики. Всі ці птахи досить приємні для спостережень, але бувають іноді настільки численні, що доводиться, як і горобців у місті, якось обмежувати, їх чисельність на годівницях. З точки зору господарської ці птахи мало корисні, так як снігурі і чечітки відлітають гніздитися на північ, чижі — в хвойні ліси, щиглики ж зерноядних в повному розумінні цього слова і навіть пташенят своїх годують переважно насінням диких рослин.
