Характер церковного будівництва, управління духовною справою i, як наслідок, церковного устрою Запорозьких Вольностей великою мірою визначалися особливостями релігійності населення цього регіону. Особливості складу козацтва, історична традиція, геополітичні i природні умови його існування призвели до складання своєрідного світо-гляду запорожців, відмінного від будь-якого іншого. В світосприйманні запорозького козацтва, що формувалось протягом кількох століть, поєднались елементи російського, українського розуміння православ'я i оригінальних релігійних поглядів, що виникли в самому козацькому середовищі. Тому не можна вслід за історичною традицією категорично казати про запорожців ні як про лицарів право-славної віри, ні як про людей religionis nullius, "єретичих синів» . Безумовно має рацію О. М. Апанович, наголошуючи на тому, що в часи існування запорозького козацтва весь світ був віруючим [3; 14, 4; 208-209]. Таке становище на той час було природнім i зрозумілим. Релiгiя була основною формою світосприймання, i тому навіть атеїстичні ідеї носили форму релігійних сект. Нацiонально-визвольнi рухи, політичні, військові конфлікти мали релігійний характер i форму. Релiгiя супро-воджувала людину протягом всього її життя. На релігійних темах будувалося мистецтво, значна частина книг, що виходили в ті часи, мала релігійний характер. Свята, під час яких люди відпочивали i спілкувалися зі своїми близькими, були релігійними. Тому світогляд запорозького козацтва теж мав релігійний характер i ззовні він проявлявся в формі православ'я. Особливостi релiгiйностi козакiв. Характер церковного будiвництва, управлiння духовною справою i, як наслiдок, церковного устрою Запорозьких Вольностей великою мiрою визначалися особливостями релiгiйностi населення цього регiону. Особливостi складання козацтва, iсторична традицiя, геополiтичнi i природнi умови його iснування призвели до складання своєрiдного свiтогляду запорожцiв, вiдмiнного вiд будь-якого iншого.
